| Viktor | Дата: Понедельник, 02.04.2012, 23:01 | Сообщение # 1 |
|
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 2
Статус: Offline
| Давайте обсудим в предверии Евро-2012 ребята данную версию, по ней нас ждет 2014 год (переставленные числа ряда 1914,1941,2014)не очень благоприятный, с военной агрессией, также автор пишет и про футбол разные вещи, а еще что Крым может быть не Украинским, 9 раз переходя! что кто думает?
ВОТ Сама передача текст:
Остання передача Дмитренко (приблизно за місяць досмерті),
Коментатор (К): Справа в тому, шановні глядачі, що
два місяці потому, хто не знає, в автомобільну аварію потрапив син Віктора
Дмитровича Дмитренко, і помер відразу, він був за кермом, його автівку занесло
на мосту на трасі, це дуже погана історія. А його донька – Марія Вікторівна
Дмитренко, в той час була вагітна і їхала зі своїм братом. Її довелося
врятувати, проте через місяць у неї повинні бути розпочатися пологи, проте вона
вмерла теж, адже плід усередині після аварії був мертвий. Я не хочу нічого
провокувати зараз, але шановні глядачі, я прошу тих, хто задає питання,
не казати, що Ви не вірите Віктору, або те,що Віктора вважає Ваше місто
смішним, залиште це все при собі, якщо Ви
телефонуєте сюди. Наберіться ввічливості, навіть якщо Вам здаються його слова
не подібними або нездійсненими, будьте хоча б ввічливі до горя людини, ветерана
Другої Світової війни, я дуже прошу Вас. Все починаємо.
Дмитренко (Д): Я прийшов у студію і дуже дякую, що
мене Ви запросили, так як знаю, що через пару місяців я помру, і мої знання
підуть зі мною. Я втратив жінку і дітей, тепер мені немає що боятися, я хочу
привідкрити занавіс майбутнього, відкрити двері майбутньому. Адже це допоможе
можливо
Україні. Проте я знаю, що змінити щось неможливо.
Коментатор (К): Я знаю Вам болячи говорити про це,
але якщо Ви знали багато, то не могли не знати про смерть доньки, сина, про
аварію, чому не попередили їх?
Д: Я зателефонував за день до смерті своєму сину і
сказав, що він не їхав у село на дачу. Тоді він возмутився, як не їхати, там
моя сестра, чоловіка забрала швидка і відвезла в Одесу, а вона залишилася
там самотня, причомувагітна, дуже просить, щоб я стрімголов приїхав до неї. І
він поїхав за неї.
Коли він був вже на дачі, я зателефонував йому і сказав, нехай приїде хтось до
неї, на таксі, і забере її, я зустріну, а ти залишишся на дачі, тобі виїжджати
неможна. Він погодився. Проте була сильна хуртовина того дня, і такси не
приїхало, дорогу замело. А у сина вантажна машина, проїжджає там, де легкова
машина не проїде. Тим більш Марії потрібно було до лікаря, адже чомусь її
самопочуття почалось погіршуватися. І син зателефонував і спитав, батько що ти
бачив, я розповів йому, він сказав ну ти описуєш події і кажеш, що нам світило
сонце і із-за цього на фоні снігу я не впорався з керуванням, але ми вже
прочекали, і вже наступила майже ніч. Тобто все ми уникнули небезпеки…Я думаю
можна їхати, - казав син. Вони поїхали. Проте я після розмови відчував щось
недобре, я розумів, те що я бачив не здійснилося, проте хід історії неможливо
змінити, адже мої спроби змінити майбутнє, що проводив я сам кілька років
потому не до чого непризвели. Я Вам відкрию таємницю – я знав дату смерті моєї
жінки і хворобу, що
причинить смерть, проте нічого не зміг вдіяти. Це рок, фантом, ми лише учасники
того, що вже було.
/Гливінський сидів розплющив очі і розкривши рота/
Через три хвилини, зателефонував син, і спитав у
мене, де конкретно я потрапив у аварію. Я йому описав місцевість. Син поклав
трубку. Через двадцять хвилин він зателефонував мені знов, і сказав, що об’їхав
через поля те місце, і зараз виїхав на іншу трасу і нічого вже не завадить
дістатися міста Одеси, а ні йому, а ні доньки. Окрім цього, він сказав, що
зателефонував найкращому другу, який вже виїхав, і через півгодини вони
зустрінуться і він пересадить Марію від гріха подалі в іншу машину, а сам буде
рухатися 20км на годину, а то й менше, і до ранку буде у місті, просто Марії
краще відпочивати дома, ніж займатися вигаданою історією. Все таки трохи
скептично вже після того як не збулося моє прогнозування-видіння, почав
ставитися до мене син, хоча він навіть викликав друга. Через півгодини вони
мали зустрітися на трасі біля автозаправки. Через дві хвилини від розмови, сину
засліпив очі якийсь автобус, і він якимсь чином злетів з мосту, тим більше його
розвернуло, адже дорога була дуже слизька, як казала потім Марія, і вони
вилетіли з мосту в кювет. Дана історіяще раз яскраво підтверджує, що те,
що я кажу вірно. Замість сонця в той час
ворогом виступив фари автобусу. І сонце і фари – це світ, світ, який став
причиною трагедії. Тепер я прибув сюди, адже моя місія зрозуміла усім,
попередити хоч як. Проте я віддаю собі звіт, що змінити щось не можливо. Я
просто ділюся інформацією.
К: Розповісить, хоча б що-небудь, про Україну. Яке буде життя
/І тут Дмитренко понесло/.
Д: Наголошую на тому, що я все рівно буду казати
загадками, адже я давав слово колись про це. Проте буду казати більш розкуто. В
Україні буде різне життя. І так почнемо з того, що до 2045 року, коли держава
Україна – розквітне, і буде достатньо вагоме місто займати у Європі пройде три
революції. Перша революція буде мирна, чого не скажеш про дві інші. Слід
відзначити, це ви прочитаєте в моїх «очерках», які зараз пишу, що наступить час
і до влади і у президенти України прийдуть люди, що вийшли з тюрми, незалежно
від роду і статі,а деякі і ті, хто перебував за гратами неодноразово. З
них і почнуться біди в Україні.
К: Та Ви що, я хоча і призивав глядачів бути
компетентними до ваших фантазій, проте Вам самому не здається, що Ви озвучуєте
несинітницю, ну хіба може бути президентом України людина, що перебувала за
гратами. Хто ж за неї проголосує?
Д: Істино Вам кажу: «Прежде чем Вы лично испустите
свой прах, Вы трижды проголосуете в президенты Украины за людей, которые были
судимы!»
К: Так не богохульствуйте тільки тут у студії,
тричі проголосую, випущу прах. Давайте без особистостей. І так продовжуйте
Д: Але будуть всенародні повстання. З 2020 року
можна сказати Україна підійматиметься з колін
К: Вибачте переб’ю, ми були на колінах на початку
90-х, зараз трохи піднялися, так по ідеї ми в 2020 році повинні взагалі вже
бути квітучою державою, судячи з розвитку країни і з минулого.
Д: Так Ви праві, проте Ви не знаєте майбутнього.
До 2020 році буде три хвилі економічної кризи, перша хвиля почнеться зовсім
скоро.
К: А що Ви скажете, роки два назад, експерти казали,
що може бути перехід на весна-осінь в Українському футболі і об’єднання з
Росією у чемпіонаті? – це питання щойно задали з Києва, фанат Динамо.
Д: Колисьстартуватиме в найпівденнішому футбольному місті проект «Русская
весна», яка
суттєво змінить весь світовий лад і устрій. Даний проект відчує кожен мешканець
нашої країни.
К: Тобто якийсь турнір футбольний?
Д: Послухайте мене уважно, Послушайте меня внимательно, я говорю всем,
ипусть все страны СНГ слышат меня на русском языке, что проектРусская
весна начнется на закате второй революции, и ощутит её каждый житель
страны, где же тут намёк о футболе
К: Та хіба ж я знаю про що Ви говорити. Ви кажете
загадками. /Звертається до студії/ - Ви щось зрозуміли, про що говорить Віктор
Дмитрович.
Студія: Ні, - усім галасом.
К: Бачите Вас ніхто не розуміє. Кажіть конкретно,
по суті, це прямий ефір.
Тут є питання зі Львову: «Будуть збережені кордони
України через 100-200 років?»
Д: Шановний зі Львову, за 100 років пройде
стільки, що нікому і не снилося. Кордони України будуть то збільшуватися, то
зменшуватися. Під час зменшення буде насамперед активізовуватися партизанські
рухи, і накопичуватися армія, потім Україна буде відбивати територію знов, але
вороги приходимуть упродовж ХХІ століття повторно і неодноразово. Століття
можна умовно розбити на чотири частини, де в першій частини – буде
панувати розлад і безлад, у другій частині – побудоваі плоди квітучої
України, у третій частині – консолідація і остаточне
поверження ворога, четверта – друге проголошення незалежності. Щодо кордонів,
то наприклад найбільшою загрозою є Автономна Республіка Крим. Два дні тому я
направив до уряду України лист, в якому прошу якомога швидше, бажано протягом
2-3 років вивести усі військові розташування в Україні з боку іноземних держав,
зокрема у Севастополі. Ми не можемо торгувати цінностями територіями заради
вигоди. Звісно мене по русски «послали», хто я для них такий. Проте Уряд
цей піде, а прийде новий Уряд, і язвертаюся до усіх майбутніх Урядовців,
виведить усі війська закордонні з
території України. Так ось АРК буде за 100 років наступних 9 раз переходити із
рук в руки – він буде ставати то незалежним, то українським, то російським, то
турецьким. Знаєте я скажу Вам прислів’я: «Жизнь дана один раз – и нельзя
прожить её в Крыму!».
К: Тобто Ви вважаєте Крим – мертвою зоною, а як же
клімат, курорти? Ви щось верзете казна-що, так?
Д: Да яДмитренко Віктор Дмитрович, я верзу казна-що, навіть не
переймайтися моїми
словами, це таке неважливе (з юмором каже). Так ось другий ступінь загрози
матиме упродовж століття такі області, як Одеська, Херсонська, Луганська,
Закарпатська.
К: А з ким ми будемо воювати?
Д: Не маю права казати, бо по-перше не маю,
по-друге, Ви зовсім мене тут принизити і в Одесі теж. Галілей по моєму казав,
що земля кругла. І ніхто не вірив. І мені не вірять, але не пройде і цикл
китайського календарю, як Ви будете ненавидите тих, хто зараз є брат, і
простягати руки до тих, хто був колись ворогом.
К:
Зателефонував уболівальник
клубу Закарпаття Ужгород, Він питає через скільки років в Україні всі будуть
розмовляти українською мовою? Чи
такого не існує.
Д: більше ніж 95% населення буде розмовляти
української мовою через 90 років.
К: Зателефонував уболівальник клубу Дніпро Черкаси
питає: «Скажіть будь ласка, я юрист і болільник з Черкас, Ви кажете про кордони
України, але у нас є меморандум прийнятий у 1994 році щодо недоторканості наших
кордонів, у нас є країни гаранти. А тут Ви кажете, що кордони будуть мінятися!
Де правда?»
Д: Цей меморандум нічого не означає, і немає
ніяких гарантій, ще навіть у Біблії написано: «Да,да,- ні,ні, а що більш того ,
чи якісь гарантії – це від лукавого!».
К: Запитання з Луцьку: «Степан Бандера – на Вашу
думку – герой України!? Останнім часом є багато протиріч з цього приводу»
Д: ТакБандера – герой. Давайте проаналізуємо. У 1939 році СРСР почала
тиснути на
людей приєднаних областей Львівської, Івано-Франківської. Коли розпочалася
через півтора роки війна, Бандера і армія УПА не хотіла залишатися під владою
СРСР, не хотіла примирення з лютим режимом, і вела боротьбу за вільну Україну.
Проте сили були не рівні, і Бандера мав шукати союзників на Заході, хоча ті і
не допомагали йому. Відтак ідея національної країни і була закладена Бандерою.
В невдовзі всі українці зможуть переконатися в тому, що коли наступає ворог, то
ідея нації зростає, сили будуть також нерівні як і під час Другої світової
війни,
і доведеться шукати союзників.
К: Тобто Ви закликаєте до війни?
Д: Да ні, я нічого не закликаю, я описую події
К: Вивважаєте буде третя світова війна?
Д: Продовжить числовий ряд, змінюючи дві останні
цифри місцями, і Ви отримаєте заворушення, не можна казати, що це світова або
не світова, але певні виклики будуть. Окрімцього у світі буде ще багато
війн, і четверта і п’ята і шоста і двадцять п’ята
війна. Адже ще багато буде існувати сама планета Земля.
К: Розкажіть, ще детальніше про чотири чверті ХХІ
століття для України.
Д: Перша частина, як казав я це розлад і безлад, і
боротьба з зовнішніми ворогами чи одним ворогом, як економічна війна, так і
стратегічна. Друга частина – це прийняття так званої Єврозони, і життя за
принципами цивілізованого Заходу. Побудова і розквіт України наприкінці другої
частини. Проте кліматичні умови будуть змінюватися у ті роки. Буде то холодно,
то спекотно. Будуть роки, коли у літкубуде в Одесі до 50 градусів у тіні,
а на сучасному Сході України, ще більше.
Взимку не буде снігу, а температура сягатиме 10-15 градусів тепла, проте будуть
і надто сурові роки і зими, де температура опускатиметься далеко за 25, а
влітку така температура становитиме не більше 15 градусів. Тобто буде
чередування десятиліть. В той час як у Південній Європі, у Іспанії і Португалії
будуть потопи влітку і надхолодні Сибірські зими. Хвороби в Африці і в Азії
розростатимуться із-за великих температур, і багато хто повинен буде
емігрувати. Відтак, здавалось би ми маємо квітучу Україну у 50-роки, проте
зовнішні фактори сприяють тому, що українська нація знову повинна відчути хаос.
Тому третя частина – це подолання ворога. Але, щоб подолати ворога треба
передусім об’єднання. Вороги будутьатакувати Україну зі Сходу і Півночі,
перенаселення країн Азії і важкий клімат
(до +65 улітку) стане причиною емігрування великої кількості населення і
розміщення їх у сучасній Сибірі а потім і на захід до кордонів України. В той
же час Іспанці масово переїдуть до центральної Європи. Великобританія теж
переважно емігрує, адже взимку буде стояти лютий мороз (-30 градусів покажуться
ще теплим днем). Буде теж перенаселення окремих регіонів у Європі, в тому числі
у сучасній Угорщині, Німеччині, Австрії, Польщі та на Західній Україні. Україна
буде вимушена після численних атак наСхідні кордони прийняти своє рішення
до вступу у Єврофедерацію, і позбутися
незалежності. Україна буде мати Українську Федеральну Зону. Східний кордон
Єврофедерації буде проходити по річці Сіверський Донець, Північна границя – по
сучасному кордону України. Чисельність населення у таких містах Донецьк,
Дніпропетровськ, Харків, Полтава, Суми, Запоріжжя значно зменшиться, проте
міста Західної України і у Польщі суттєво виростуть за своєю чисельністю, так
як будуть приймати постійно мігрантів, як зі Сходу, Півдня, так і з Заходу.
К: А Крим ?
Д: Да про Крим забудьте, на той час, він давно вже
не наш буде. Ітак Єврофедерація – це Німеччина, Україна у кордонах, що я назвав
раніше, Польща, Угорщина, перенаселені Італійцями, Іспанцями, Британцями,
Скандинавією,
рушить на Схід. Центр Федерації буде знаходитися у Мюнхені, а потім у Варшаві.
Сучасні області Лівобережної України будуть прифронтовими. У союзниках до
Єврофедерації будуть США, Канада, Мексика, Японія. Вони стануть на захист того,
що були порушені кордони сучасних держав і на захист того, що війна, що може
бути викликана зі Сходу розплющить повністю Європу, якщо не дати певний
перевіс, і не розпочати захист територій. «Консолідуємося – і рушаймо», - ось
основне гасло того часу. Тут появляться нові Українські герої. Задача буде
стояти не вбивати, хоча жертви теж будуть, так як буде використовуватися нова
техніка і нова зброя, яка деякі регіони нашої Землі зробить не можливою для
проживання, багато хто загине, але метою буде - відтиснути від Східних кордонів
Єврофедерації ворогів. Таким чином наприкінці третьої чверті ХХІ століття
вороги зі Сходу і Півночі, що порушувалитериторіальну цілісність країн Заходу
зазнають поразки. Єврофедерація
розшириться до ріки Волги.
К: Зачекайте це ж територія Росії, як так буде?
Д: Частково Росія паде на той час у широкому
розумінні. Причому після військових дій, частина регіонів будуть небезпечні для
життя. З’явиться багато дроблених держав, а зокрема невизнаних територій, які
будуть то з тими то з іншими, Крим до речі, про який Ви питали, теж можна буде
віднести до таких регіонів. І не тільки таке буде проходити в Росії, а і в
інших країнах. Так наприклад, якщо зараз членами країн УЄФА є 51, то через
десять років таких країн буде 54, до 2025 року – таких країн стане 56, проте як
через шістьдесять років – 72 члени УЄФА. До речі Ви питали мене завжди, чому я
розповідаю футбольне майбутнє до 2060 року, а я скажу так, що далі потрібно
пережити багато чого, щоб знову подумати про футбол. Економічний дисбаланс
матиме місце завжди.
Проте у останній чверті століття Єврофедерація не
зможе володіти над значною територію, і повинна буде припинити своє існування
через великі економічні проблеми, і неефективність керування наприклад тим же
Києвом з Берліну. Подолав ворога, кожна нація знов захоче самовизначення.
Символічно, що рівно через 100 років, як була проголошена незалежність України,
тільки вже 24 серпня 2091 року буде проголошена знову незалежність
України, з такими же територіями, окрімодного району на південному Сході. Тоді
знову відродиться і Росія, так як усі
землі, захоплені у 70-80 роки Єврофедерати віддадуть істино руській землі. І
почнеться нове життя. У мене тут питали про меморандум і гарантії, так ось
знову буде підписаний меморандум. Всі будуть думати о це як прекрасно, хоча
мало хто згадає, що меморандум сто років давності нічого не дав.
К: А що буде далі? Вже потім не буде нічого
поганого?
Д: Якби ми жили б 500 років, то ми спираючись на
факти минулого, знову б не повторювали одних і тих же помилок. А так я Вам
скажу,
продовжить числовий ряд, змінюючи останні числа місцями, і Ви знову отримаєте
майже де-жа-вю у ХХІІ столітті. Знову заворушення, знову захоплення території.
Якщо б ми жили і тоді, ми б могли переказати вже історію знов, адже історії
кожного століття повторюються. Майже все одне саме. На початку століття
заворушення, революції, потім у серединістоліття війни, під кінець – всі
добрі, меморандуми, угоди, тощо, всі спокійні,
навойовалися. Потім знов і знов.
К: Ви скоро помрете, Ви кажете, не жалкуєте що
прожили життя?
Д: Ні, не жалкую. Я взагалі заздрю тим людям, що
народилися в 1950 році скажімо і підуть з життя у 2011 наприклад. Не зважаючи
на всі перешкоди, вони прожили солодкий вік, я у дитинстві потрапив на голод і
війну, проте не жалкую. Адже наступить час, коли живі будуть заздрити мертвим.
Я не співчуваю тим людям в Україні і у світі теж, що народилися у 90-ті роки і
зараз, адже життя у постійних національних маршах і стресах, що завтра тебе
може захопити будь-яка країна, життя у економічному хаосі, життя, де гарантії
лише на папері, де країнами править тирани, бандити, окупанти, диктатори – це
страшне життя. З кожним роком жага до влади буде страшенна велика, адже можливо
це єдине місце, де можна врятувати своє життя і маєток. Тут десь в залі я чув,
коли виступав, люди сміються з моїх прогнозів. Дивлюсь молодих багато, думаєте
я на них злий, я не злий, бо мені шкода їх, що вони народилися у такий час,
вони ще не знають, що буде, і сміється той, хто сміється останнім.
К: Ви мене налякали. Ось до речі, переб’ю Вас
телефонує з міста Києва людина , має питанечко до Вас.
Д: Слухаю.
Телеглядач: «Доброго дня! Я дуже здивований всім
тим, що почув сьогодні! Як можна не допустити того, що Ви описуєте! Щоб Ви
зробили, якби були скажімо Президентом країни!»
Д: Дякую за запитання. Історію змінити не можна. Як
колишній військовий морського флоту, я б провів на місці б президента реформу в
економіці і військову реформу, вивів всі війська іноземних держав з нашої
території, з Криму; не зважаючи ні на які гарантії, повернув би ядерний статус
державі, потім би підсилив армію, створив би військову державу, готував би
країну до вступу у НАТО, адже на сьогоднішній день армія України у тому
форматі, в якому є безсильна перед зовнішнім ворогом. З боку сільського
господарства – провів би часткову реформу, в тому числі з виділенням дотацій,
ця реформа дала змогу розвиватися нам вцьому плані – адже цим багата
Україна. Потрібно було з цього питання
поспілкуватися і порадитися з професіоналами. Окрім цього, налагодив заводи
України,
модернізував їх під європейський лад, адже така модернізація рано чи пізно
потрібна, так як без виробництва Україна може занепасти.
К: Запитання зі студії: Скажіть будь-ласка в якій
епосі майбутнього Ви б народилися,якщо був такий би шанс обирати.
Д: Я хотів би народитися знов десь у 45-му, 46-му
столітті, подивитися що буде, якраз може бути ця славнозвісна машина часу
(усміхається), адже на мій погляд раніше тут нема що робити.
К: Дякуємо Вам за інтерв’ю, ефірний час добіг до
кінця.
Д: Я теж дякую за запрошення.
Я писал Президенту письмо на тему обеспокоености Крыма, кстати как неудивительно получил ответ! Цитирую основной смысл. Крым был и будет всегда территорией Украины, нахождение флота в Севастополе не несёт никакой угрозы жителям Крыма!
Наверное все же бред, ну я Дмитренко верю, поживем увидим! специально не буду удалять тему, потом посмеемся над этим прогнозом)
|
| |
| |
